- Спосіб життя
- Геліофізичні чинники
- Питання особистої гігієни
- Взаємини людей
- Основи реабілітації
- Основи лікувального живлення
- Медична етика
- Норми деонтологии
- Принципи поведінки
- Практика охорони здоров'я
- Основи етики
- Етичні принципи
- Етична розвиненість
- Професійна лікарська діяльність
- Гуманне відношення
- Стосунки лікаря
- Поведінка лікаря
- Почуття обов'язку
- Виконання обов'язку лікарем
- Особа
- Довіра до лікаря
- Подолання перешкод
- Особливий підхід
- Гуманність до людей
- Риси вдачі
- Відчуття совісті
- Співчуття викликає довіру
- Негативні риси характеру
- Недолік скромності
- Участь в долі
- Культура лікаря
Принциповість
«Коли людина здійснює той або інший етичний вчинок, то цим він ще не добродійний; він добродійний лише в тому випадку, якщо цей спосіб поведінки є постійною рисою його вдачі» (Гегель).
Зовнішній вигляд, поведінка лікаря, його манера розмовляти з хворим. Хороша манера поведінки, спокійний упевнений голос лікаря — важливі умови його авторитету. Пам'ятаєте, що «поведінка — це дзеркало, в якому кожен показує свій образ» (Ст Гете). Не слід квапитися, квапитися при спілкуванні з хворим. «Будь мудрий: тим, хто квапиться, загрожує падіння» (Ст Шекспір).
Простота в спілкуванні. «Простота — це не лише найкраще, але і найблагородніше» (Фонтані).
Цілеспрямованість, переконаність. «Людину, що міняє свої переконання з догоджання першому зустрічному, ми визнаємо паскудною, підлою, такою, що не має жодних переконань» (Н. Добролюбов).
Принциповість. «У кого не з'ясовані принципи у всій логічній повноті і послідовності, в того не лише в голові сумбур, але і в справах нісенітниця» (Н. Чернишевський).
Совість, честь. Розвиток відчуття совісті завжди допомагає виконувати
свій борг, застерігає його від неправильних, аморальних вчинків, підказує чесні, гідні і справедливі вчинки. «Закон, що живе в нас, називається совістю; совість є, власне, застосування наших вчинків до цього закону» (Э. Кант).
Бути достеменним, правдивим!«Мудрость лише у істині» (Ст Гете).

