- Спосіб життя
- Геліофізичні чинники
- Питання особистої гігієни
- Взаємини людей
- Основи реабілітації
- Відновлення працездатності
- Історія реабілітації
- Завдання реабілітації
- Медична реабілітація
- Групи здоров'я
- Механізми дії
- Фізичне навантаження
- Психологічна реабілітація
- Психічні порушення
- Основні психологічні чинники
- Психологічне здоров'я
- Аспект реабілітації
- Працетерапія
- Діяльний спосіб життя
- Інші аспекти реабілітації
- Соціальна реабілітація
- Фізична підготовленість
- Лікарняна реабілітація
- Основні принципи реабілітації
- Ефективність реабілітації
- Реабілітація інвалідів
- Профілактика захворювань
- Розумова відсталість
- Дефект слуху
- Психологічна обстановка
- Основи лікувального живлення
- Медична етика
- Культура лікаря
Гіподинамія
При невеликому дефекті слуху — тугоухості існує можливість порушення самостійного оволодіння мовою, а повна глухота за відсутності спеціального навчання зазвичай наводить до німоти.
При сліпоті і глухоті затримується розвиток навиків спілкування, порушуються формування наочних вистав (через відсутність контакту, спілкування) і розвиток емоційної сфери. Обоє виду порушень вимагають відповідної корекції. Загальні закономірності дефектів зору і слуху: недорозвинення здібностей до прийому, переробки, зберіганню інформації і недостатність словесного опосредования. В результаті виникає тенденція до певного уповільнення темпу розвитку мислення, зокрема процесів узагальнення і відвернення. До заходів корекції при дефектах зору і слуху основна роль належить стимуляції розвитку залишкового слуху і зору.
В сліпих часто має місце гіпокінезія (гіподинамія), тому позадній велике значення адаптивної фізичної культури. Навчання сліпих дітей і їх батьків проводиться на спеціальних курсах навчання по програмах:
— академічною (здобути освіту);
— професійною (допомогти сліпим підготуватися до трудової діяльності);
— самоудосконалення (вивчення для внутрішнього задоволення і радості).
Особливості реабілітації при дефектах нижніх кінцівок
З тих, що всіх потребують професійної реабілітації 70% — особи з дефектами опорно-рухового апарату.
Реабілітація осіб з дефектами опорно-рухового апарату не повинна обмежуватися лише медичними і фізичними реабілітаційними заходами, але також повинна включати корекцію нервово-психічних розладів, які, у свою чергу, можуть відбитися на формуванні інтелектуального розвитку.

