- Спосіб життя
- Геліофізичні чинники
- Питання особистої гігієни
- Взаємини людей
- Основи реабілітації
- Відновлення працездатності
- Історія реабілітації
- Завдання реабілітації
- Медична реабілітація
- Групи здоров'я
- Механізми дії
- Фізичне навантаження
- Психологічна реабілітація
- Психічні порушення
- Основні психологічні чинники
- Психологічне здоров'я
- Аспект реабілітації
- Працетерапія
- Діяльний спосіб життя
- Інші аспекти реабілітації
- Соціальна реабілітація
- Фізична підготовленість
- Лікарняна реабілітація
- Основні принципи реабілітації
- Ефективність реабілітації
- Реабілітація інвалідів
- Профілактика захворювань
- Розумова відсталість
- Дефект слуху
- Психологічна обстановка
- Основи лікувального живлення
- Медична етика
- Культура лікаря
Перекваліфікація
МЕТА, ЗАВДАННЯ І ОСНОВИ РЕАБІЛІТАЦІЇ
Метою реабілітації є оздоровлення хворого (інваліда) і надання йому допомозі у відновленні або розвитку професійних навиків з врахуванням специфіки перенесеної ним травми або хвороби. Варіанти реабілітації:
— адаптація реабилитанта на колишньому робочому місці;
— реадаптация — робота на новому робочому місці із зміненими умовами праці, але на тому ж підприємстві;
— робота на новому місці відповідно до придбаної повий кваліфікацією, близькою до колишньої спеціальності, але зниженим навантаженням, що відрізняється;
— при неможливості реалізації вищевикладених пунктів повна перекваліфікація з подальшим працевлаштуванням на тому ж підприємстві;
— перекваліфікація в реабілітаційному центрі з тим, що підшукало роботи по новій спеціальності.
Основні завдання реабілітації:
— прискорення одужання;
— поліпшення результатів травми (хвороби), у тому числі профілактика ускладнень;
— спрямованість всіх реабілітаційних заходів на збереження життя хворого;
— попередження інвалідності або пом'якшення її проявів;
— повернення людини до активного життя, трудової і професійної діяльності;
— повернення в суспільство професійних кадрів;
— значний економічний ефект для суспільства — вклад кадрів, повернених в буд, плюс усунення витрат.
Таким чином, основні завдання реабілітації полягають в тому, аби зробити хворого або інваліда здібним до життя в суспільстві, створити відповідні передумови для залучення його до суспільного трудового процесу, виходячи з того, що трудова діяльність є не лише необхідною соціальною умовою повноцінного існування людини, але і часом вирішальним чинником лікування<
Основи реабілітації:
— біологічні — властивості організму людини адаптуватися до нових умов в результаті компенсаторно-відновних процесів;
— психічні — прагнення людини до корисності для суспільства, яке виражається у виробничій (професійною) діяльності і в соціально-економічних стосунках;
— морально-етичні — принцип високого гуманізму, моральний ефект для суспільства;
— науково-медичні — розробка, апробація і впровадження сучасних досягнень медичної науки і практики в області відновного і замісного лікування;
— соціально-економічні — корисність для суспільства, обумовлена професійними знаннями, життєвим і виробничим досвідом, а також економічний ефект реабілітації, що значно перекриває необхідні матеріальні витрати для її здійснення.
Так, за даними медиків США, при деяких захворюваннях кожен вкладений в реабілітацію долар повертається 35 доларами. За нашими даними, 80% хворих, що перенесли інфаркт міокарду, після реабілітації приступили до трудової діяльності.
Реабілітація досягається вживанням реабілітаційних заходів: медичних, психологічних, фізичних, педагогічних, соціальних, трудових, технічних і правових, складових єдиний комплекс.

